Щодо біологічних процесів, які відбуваються у Тилігульському лимані

Після вивчення біологічних процесів, які відбуваються у Тилігульському лимані, протягом останніх двох місяців, вчені констатували: екосистема лиману та навколо нього поступово відновлюється. Тут знову почали гніздитися рідкісні птахи, відновлена популяція деяких видів риби:

«В цьому році вперше після довготривалої кризи на Тилігульському лимані знову почали гніздитись птахи. На островах, які з’явились завдяки заводненню лиману через з’єднувальний канал Чорне море – Тилігул, ми спостерігаємо більше 1000 пар пернатих. Серед них є рідкісні птахи планети, які занесені не тільки до Червоної книги України, а й до Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи – це морський зуйок, ходуличник, шилодзьобка (чоботар) та інші види птахів. Також у нинішньому році у лиман зайшло багато гідробіонтів, у тому числі й риби. Зокрема, велике скупчення мальків риби (так званий «рибний кисіль») регулярно спостерігається у районі автомобільного мосту, у кінці з’єднувального каналу», – розповів начальник наукового відділу регіонального ландшафтного парку «Тилігульський» Юрій Гержик.

За словами директора регіонального ландшафтного парку «Тилігульський» Віталія Петрусенка вода у Тилігульському лимані піднялась, а солоність –  понизилась, що було зафіксовано науковцями Інституту морської біології НАН України:

«За результатами замірів Інституту морської біології солоність води у лимані упала з 34 до 25 проміле, а рівень води піднявся на 1 метр. У середньому за добу зі сторони моря у лиман потрапляло близько 1 мільйона кубічних метрів води. Звісно, за літній період через спеку волога випарується приблизно на 40 см, але все одно це не буде такою катастрофічною ситуацією, яка була ще до минулого року», – повідомив Віталій Петрусенко.

Науковці пояснюють, що таке явище як «замор риби» у водоймах влітку трапляється навіть у таких крупних водоймищах як Чорне море, чому може бути ряд причин:

«Перша причина пов’язана з турбулентністю: коли в безвітряні спекотні дні вода не перемішується, з глибини водойми сірководень «підганяє» рибу, та  прагнучи берега – гине. Друга причина – підвищення температури води. Справа в тому, що деякі види риб в силу своїх біологічних особливостей можуть жити лише за певних температурних умов. Третя причина – евтрофікація – у водоймищі розвиваються бактерії, які поглинають кисень з води вночі, а з урахуванням того, що в темний час доби припиняється процесу фотосинтезу, то за таких обставин риба просто задихається. На даний момент замору риби у Тилігульському лимані не виявлено», – пояснив Юрій Гержик.

«Депутатський корпус Одеської обласної ради та працівники відділу з питань природокористування апарату обласної ради регулярно здійснюють виїзди із залученням профільних спеціалістів та контролюють роботи, які проводяться у напрямку збереження водних ресурсів нашого краю. Декілька років поспіль мешканці прилеглих до Тилігульського лиману сіл спостерігали, як погіршувався стан водоймища та екосистеми навколо нього. Нині ситуація значно покращилася. Сьогодні на берегах водоймища все частіше можна зустріти рибалок-любителів, які залюбки проводять вільний час з вудкою. Також слід зазначити низькі показники замору риби, не зважаючи на спекоту погоду», – висловилась консультант відділу з питань природокористування апарату Одеської обласної ради Любов Харіна.