Голова обласної ради у студії телеканалу «Kozyr Digital»

У прямому ефірі телеканалу «Kozyr Digital» голова обласної ради Анатолій Урбанський розповів про регіональні екологічні програми і проекти енергоефективності та їх значення для Одеського регіону.

Ведуча: Нещодавно у Києві пройшла підсумкова конференція Проекту USAID «Муніципальна енергетична реформа в Україні», в якій ви приймали участь. Скажіть, будь-ласка, чи є чим похизуватися Одещині у напрямку енергозбереження? Можете навести конкретні приклади?

Анатолій УРБАНСЬКИЙ: Так, безумовно. В обласній раді є Програма енергоефективності Одеської області на 2016-2018 роки, в рамках якої ми намагаємося якомога більше відповідати нормам міжнародного стандарту з екології. Це не лише «зелена енергетика», але й раціональне зерно саме для мешканців Одещини. Наприклад, у місті Ізмаїл (саме з часу цієї каденції) щорічно відбувається утеплення фасадів п’ятиповерхових будинків, заміна вікон, ремонт дахів. Завдяки цим заходам, по-перше, зберігається тепло на 25-35%, по-друге, містяни заощаджують свій сімейний бюджет за рахунок зменшення платежів за комунальні послуги. Що стосується міста Южне, то там достатньо сучасна система управління теплом – одна з найкращих в області. Тобто, наша задача – мінімізувати витрати населення. Я вдячний своїм колегам-депутатам, котрі підтримують цю Програму із року в рік, тому ми рухаємося у напрямку енергоефективності досить непогано. Програмою також передбачено заходи по заміні вуличного освітлення, направлене на зменшення енергоспоживання.

Ведуча: Скільки закладено коштів на розвиток Програми енергоефективності? На які заходи стосовно енергозбереження-2018 мешканці Одещини можуть розраховувати?

Анатолій УРБАНСЬКИЙ: У 2018 році на дану Програму закладено близько 10 млн гривень. Що можна виконати за ці кошти? Наприклад, утеплення фасаду одного п’ятиповерхового будинку на три під’їзди у 2017 році обійшовся облбюджету в 1 млн 440-450 грн.

Ведуча: Поговоримо про Болградський район. Це – один із найпосушливіших районів Одеської області, де є гостра проблема з питною водою. Розумію, що дане питання не буде вирішене найближчим часом, але чи є якісь позитивні посування щодо водопостачання південних районів області?

Анатолій УРБАНСЬКИЙ: Маю зазначити, що обласна державна адміністрація ініціювала проект будівництва водогону, котрий проходитиме через Ізмаїл на Болград. Це величезна сума фінансування, котра підвладна лише державному бюджету. Але ми, як депутати обласної ради, будемо намагатися віднайти кошти в облбюджеті (коли це буде необхідно) для того, аби зробити свій внесок на умовах співфінансування і отримати кошти із держбюджету. Так, ви маєте рацію, це питання – не «завтрашнього дня». Але ми його не вирішимо ніколи, якщо не будемо брати на себе відповідальність. Ми дотримуємось простої життєвої істини – «дорогу здолає той, хто йде» і звісно, ми зробили перші кроки у напрямку вирішення проблеми водопостачання південних районів області. Хочеться, аби розпочату справу було продовжено незалежно від того, хто буде керувати Одеською областю. Наразі тривають підготовчі заходи для подальшого створення проектно-кошторисної документації.

Ведуча: Наприкінці грудня минулого року було відкрито з’єднувальний канал між Тилігульським лиманом і Чорним морем  з метою підживити лиман водою, підняти її рівень та підвищити мінералізацію. У цьому відношенні фактично Тилігульський повторив заходи, які проводились по відношенню до Куяльницького лиману. Проблеми схожі. Розкажіть про ситуацію на даний час навколо обох лиманів.

Анатолій УРБАНСЬКИЙ: Будівництво каналу, який з’єднає море і Тилігульський лиман продовжуються. Роботи проходять з випередженням графіку. Завдяки відкриттю каналу у грудні минулого року рівень солоності води у лимані істотно знизився. За експертними оцінками, якщо би ми не розпочали даний проект, то через два-три роки Тилігульський лиман спочатку перетворився на три озера, потім – на два, далі – в одне, доки взагалі не зник би з карти Одеської області. Тобто, ми фактично відвернули екологічну катастрофу.

Ведуча: У якому відсотковому співвідношенні обласного та державного бюджетів відбувається співфінансування робіт на Тилігульському каналі?

Анатолій УРБАНСЬКИЙ: Основне навантаження зараз складає державний бюджет. В 2016 році з обласного бюджету на даний проект було виділено більше 10 млн.грн, з держбюджету – більше 13 млн.грн., в 2017 році ми виділили близько 5 млн.грн., з державного бюджету надійшло 20 млн.грн., у нинішньому році ми виділили 2,5 млн.грн, від держави очікуємо близько 25 млн.грн., що надасть можливість на 90% завершити роботи по врятуванню Тилігульського лиману.

Стосовно Куяльницького лиману. Щорічно з обласного бюджету ми виділяли невеликі кошти на моніторинг ситуації. Ті, кошти, які будуть виділені з обласного бюджету у цьому році, будуть спрямовані на ретельне дослідження водоймища та території навколо нього. Займатись цим будуть профільні спеціалісти одеських вишів. Науковців повинні максимально ретельно вивчити складену ситуацію, скласти алгоритм першочергових заходів для врятування лиману та екосистеми навколо нього. Кошти будуть виділені за прикладом досвіду збереження та відновлення Тилігульського лиману – 10% фінансування облбюджету, 90% – держбюджет. Ми маємо розуміти, що все робимо правильно.