Анатолій Урбанський у студії телеканалу «Репортер» про спасіння Тилігульського лиману

У студії телеканалу «Репортер» голова Одеської обласної ради Анатолій Урбанський та начальник відділу з питань природокористування апарату обласної ради Олександр Харлашин говорили про долю Тилігульського лиману, де проходять роботи  з реконструкції з’єднувального каналу Тилігул – Чорне море.

Ведучий: Анатолію Ігоровичу, на думку експертів, Тилігульський лиман – один з найчистіших природних водойм України. На якому етапі перебуває будівництво з’єднувального каналу між Тилігульськім лиманом и Чорним морем?

Анатолій Урбанський: Я хотів би сказати, що закінчення робіт планується на 2019 рік. Але виконавець працює з випередженням і, якщо нам нічого не завадить, ми плануємо здати цей об’єкт в кінці 2018 року. На даний момент ми перейшли на будівництво морської частини – це гідротехнічні споруди, які будуть давати можливість протоку води, бо через проблеми замулювання за минулі роки канал практично зник. Тому це навіть не реконструкція, а будівництво нового каналу.

Ведучий: Чи готові виконавці з технічної точки зору до проведення підводних робіт?

Анатолій Урбанський: Безумовно, готові. Ми отримали суттєву фінансову підтримку з державного та обласного бюджетів завдяки взаємодії депутатів обласної ради з нашими колегами-депутатами з Верховної Ради. За що окрема подяка депутату обласної ради Олегу Кутателадзе, бо саме він підняв це питання на рівень області. Виділені кошти сприятимуть практично на 80% закінчити найдорожчу частину споруди каналу – гідротехнічну, яка буде знаходитися в морі.

Ведучий: Олександре Олександровичу, за рахунок чого вдалося йти з випередженням графіка і чи збережуться ці темпи на об’єкті й надалі?

Олександр Харлашин: Під час вибору підрядника основною вимогою було: організація і самостійна здатність виконувати морську частину робіт (де досить механічно складно працювати). Таким чином, фірма, яка виконує нинішні роботи – компетентна в цих питаннях, в її штаті знаходяться серйозні інженери, які спроможні виконувати робити будь-якої складності. Першочерговим ми бачили створення шлюзового переходу в цьому каналі – це ще одна гідротехнічна споруда, яка безпосередньо буде регулювати відтік води в сам канал. До речі, там вже встановлений рибоперегороджуючий пристрій. Другий момент це те, що сказав Анатолій Ігорович – банування морського боку, створення дамб для того, щоб перенаправити морські течії і мінімізувати підхід наносних порід у цей канал, зокрема піску.

Ведучий: Щодо міграції риби, тут є певне побоювання, що будуть знову лютувати браконьєри, після того, як піде повноцінна міграція. Які заходи будуть вживатися в боротьбі з браконьєрством?

Олександр Харлашин: Керівництво Одеської облради також стурбоване не лише цією проблемою, але і тим, що там буде споруджено. Сам канал знаходиться на балансі КП «Тілігульській парк». Відповідно, силами єгерів охоронятиметься як сам канал, так і шлюзова група. Крім того, там працюють три організації на самому лимані – це новостворений рибний патруль, екологічна інспекція Чорного моря, прикордонна служба та єгерська служба парку. Таким чином, я думаю, що ніякі протизаконні знаряддя лову в самому каналі апріорі встановлені бути не можуть.

Ведучий: Анатолію Ігоровичу, підвищення рівня води в лимані і оновлення екосистеми створить нові можливості для розвитку лиману. Чи є плани щодо створення центру екотуризму в Одеській області?

Анатолій Урбанський: Не тільки екотуризму, а туризму в цілому. Думаю, що багато жителів Одеської області часто бачили, що на березі Тилігульського лиману раніше збиралися любителі екстремальних видів спорту, як то пересування на кайт- та віндсерфінгу. Але, після обміління самого лиману, вони перейшли, наскільки мені відомо, в район вузького місця Білгород-Дністровського лиману. Що стосується екотуризму, безумовно, не можна забувати, що Тилігульський лиман є місцем гніздування великої кількості птахів. Завдяки оновленню екосистеми не лише вчені, але й звичайні громадяни зможуть відвідувати це місце й спостерігати за життям птахів. Тому ми можемо говорити про розвиток такого напрямку в екотуризм як орнітологічний туризм, який за кордоном стає все більш популярним. Але це все буде трохи пізніше. Спочатку давайте врятуємо Тилігульський лиман.